Ринок нафти знову показав, що ще не сказав останнього слова. Brent злетіла на 2,5% у четвер, а за підсумками тижня додала 4,8% – найкращий результат із січня. Сьогодні торги закрито через Страсну п'ятницю, але ринок досі пульсує під впливом геополітики, санкцій і несподіваних альянсів.

США знову підняли градус тиску на Іран, застосовуючи тактику «підняти ставки перед угодою». Уже завтра заплановано новий раунд переговорів, і напередодні події розгортаються у тривожній динаміці.

Міністр оборони Саудівської Аравії вперше з 1997 року відвідав Тегеран. Візит виглядає як зондувальна місія – близькосхідна шахова партія входить у вирішальну фазу. Тим часом у Москві вже обговорюють з Іраном можливі конфігурації угод.

Вашингтон також не стоїть осторонь. Удар по порту Рас-Іса в Ємені був не випадковий – через нього проходить ключовий нафтопровід до НПЗ у Марибі. Це не локальна операція, а стратегія тиску на логістику «незручних» учасників енергетичного ринку.

На тлі цього Китай продовжує проводити власну енергетичну диверсифікацію. Піднебесна різко скоротила імпорт американської нафти (до 3 млн барелів у березні), переключившись на канадську – зростання на 90%.

В умовах нестабільності це виглядає як прагматичний вибір: стабільні постачання з півночі замість політично заряджених барелів з півдня.

Не залишилась осторонь і корпоративна повістка. BP стала об'єктом чуток про можливе поглинання. CNBC серйозно обговорює злиття з Shell або купівлю британської компанії американськими гігантами Chevron чи Exxon.

На цьому тлі BP оголошує про відкриття нового родовища в глибинах Мексиканської затоки. Ставка на розвідку, схоже, виправдовується.

І вишенька на геоекономічному торті – Дональд Трамп пообіцяв укласти торговельні угоди з «усіма країнами, включно з Китаєм», у найближчі тижні. Подібні заяви повертають на ринок частину колишнього оптимізму, навіть якщо їх реалізація – справа невизначеного майбутнього.

Технічний аналіз Brent

Настрій «биків» було недооцінено. Brent упевнено прорвала кластер опору $67,2–67,3 і спрямувалася вище. Важливо: поки що це лише пробій – ключовий момент полягає в тому, чи зможе ціна закріпитися над рівнем.

Якщо так, то наступна значуща зона опору – $69,4–70,8 за барель. Це своєрідна «стеля поточного імпульсу», і її прорив відкриє дорогу до нових локальних максимумів.

Водночас короткострокова перекупленість не виключає корекційних відкатів – але вже з вищих рівнів, де формуватимуться нові опорні зони.

Природний газ: весна зі зниженням

Ф'ючерси на природний газ у США провалилися нижче $3,3/MMBtu – це мінімум за два місяці. Причина – різке зростання виробництва та тепла погода. Попит на опалення знижується, а пропозиція зростає. Усе це формує тиск, який знижує ціну.

Однак є й контраргументи. По-перше, експорт СПГ із США б'є рекорди – 16,3 млрд куб. футів/день, чому сприяє запуск об'єкта Venture Global. По-друге, з технічної точки зору, падіння більш ніж на 30% від лютневих максимумів і зниження волатильності формують базу для можливого відскоку.

Ціновий рівень $3,25 вже виглядає привабливим для відкриття спекулятивних довгих позицій. Підтримка залишається в діапазоні $3,0–3,159, опір – $3,5. Закріплення вище за 200-денну ковзну середню ($3,289) стане сигналом розвороту.

Поки ж трейдери працюють від рівня з жорсткими стопами – гра на перепроданість, але з чітким розрахунком.